(Анатолій Кос-Анатольський)
На передмісті Львівськім
Броварню мав пан Домс.
Щодня, обід він з'ївши,
На кухні дзенькав „бомс“.
І в кабінет входила
Служаночка вродлива
Й вносила гальбу пива
І тоді співав пан Домс:
Приспів:
Хто Львівське пиво п'є,
Сто років проживе,
Сто років проживе щасливо!
Тож пиймо пиво,
Славне Львівське пиво,
І проживемо сто літ, сто літ!
Служанка звалась Зося
Й носила років сім,
На восьмий приплелося
До неї щастя в дім:
Продав пан Домс броварню
Й, забравши Зосю гарну,
Поїхав у Швейцарію
В похміллі молодім...
Приспів.
А в наші дні на диво
Броварня розквіта,
І ллється з неї пиво,
Мов річка золота.
І мариться нам Зося,
І гальби проти носа,
І славлять фірму „КОЛОС“
Наші спрагнені уста.
Приспів.