В установку з бункерів подаються різні типи солоду: ячмінний, пшеничний або карамельний в різних пропорціях, залежно від сорту пива та його властивостей.
Подрібнення солоду проводять для покращення процесу вилучення з солоду екстрактивних речовин, які переходять в розчин при затиранні.
Солод – пророслі та висушені зерна ячменю або пшениці.
У заторному чані солод змішується з водою та витримується при певних температурних режимах для формування сортових властивостей пива та смаку.
Затор – суміш води і подрібненого солоду.
У фільтраційний чан поступає затор, де відбувається відокремлення подрібненого солоду від рідини (сусла).
Сусло – розчин, який містить цукри, які утворились під час затирання солоду з водою.
Дробина – залишки подрібненого солоду, які збирають у фільтраційному чані, а потім використовують як корм для худоби.
У вірлпулі білкові пластівці, що утворились при кип'ятінні сусла з хмелем, відокремлюються за рахунок постійного обертання сусла і осідають на дні апарату (принцип „чашки чаю“).
Потім освітлене сусло проходить процес охолодження, до нього додають дріжджі і передають у бродильний танк.
У бродильному танку (ЦКТ) проходять процеси бродіння і доброджування пива, його холодна витримка.
Бродіння – це зброджування цукрів сусла дріжджами, в результаті чого утворюється алкоголь і СО2.
Доброджування – формування смакового букету і аромату, а також насичення CO2.
Тривалість процесів – 14-20 днів (залежно від сорту пива).
Мета фільтрації – вилучити дріжджові клітини та частки солоду з готового пива. Після фільтрації пиво стає прозорим і набуває характерного для себе блиску.